 Революція гідності
Вже рік минув й ми стали забувати,
Як гідність об`єднала весь народ,
Що обеззброєно пішов на ката,
Немов би інших не було турбот.
Хіба ж це так багато- рік єдиний?
Для вічності то мить, а для людей,
Цей час невідворотний, швидкоплинний...
Золою сяде в пам`яті дітей.
То був момент, насправді, переломний.
Він розірвав кайдани навкруги,
Збудивши наш народ такий невтомний,
І показавши нам, де вороги.
Ми довго спали й різко пробудились,
Жахаючись негідного життя,
Коли ми без свідомості корились,
Чекаючи якогось співчуття.
Проте, дарма нічого не дається,
Й за той порив ми маємо платити.
В скількох солдатів серце вже не б`ється?
І ще скільком, судилося не жити?
Ціна за революцію, велика,
Та за ідею варто помирати.
Бо нація залишиться безлика,
Якщо її не можуть відстояти.
Ми піднялись для гідності країни,
Й тепер для нас немає вороття.
Ми живемо на Славу України,
І, як герої віддаєм життя!
Джерело: http://mail.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538743 |
