Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSВівторок, 19.03.2024, 08:40

Христинівський Будинок дитячої та юнацької творчості

Форма входу
Меню сайту
Цитата дня


Block title
Block content
Пошук
Наші координати

Адреса: 20000, Христинівка, вул. Першотравнева, 54 Телефон: +38 (04745) 2-22-19 E-mail: bdyth@ukr.net
Знайти нас на мапі
Наш банер
http://chr-art-school.at.ua
Календар України Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Літературна студія "Зернятко"

Твори вихованців Зразкової літературної студії «Зернятко» на Всеукраїнський гуманітарний  конкурс  «Космічні фантазії»  2015-2016

 

Космічна фантазія

Кучай Олександра Олександрівна

Небо, втомившись за день, засипає.

Чорну хустку кида на лице.

А на ній, ніби блискітки сяють.

То не блискітки, зорі це.

Кожна блискітка-зірка – то ніби душа

У космічних просторах безкраїх.

Чом блукає, що повідати хоче вона,

Що там в темних космічних далях?

На світанні зорі тихо і нишком підуть.

Знову сонце засяє яскраво на небі.

Як далеко від нас зорі-душі живуть,

Що таять, чому манять до себе?

Вдивляюсь подовгу у світ, що не мій.

Надіюсь пізнати його, хоч частину.

Далекий, незвіданий, поки чужий.

Той простір космічний, та чорна хустина.

 

 

 

Моя зірочка

Рак Денис Васильович

Сяє зірочка у небі,

Усміхається мені.

Манить зірочка до себе,

Блимають її вогні.

Зірко-зірочко, зажди!

Хай я трішки підросту,

Не боюсь я висоти,

В космос сміло полечу!

Я тоді тебе знайду

Серед інших зірок в небі.

В зореліт свій посаджу,

В гості полетим до мене.

Сяє зірочка вночі,

Усміхаюсь я до неї.

-Скажи, зірко, не мовчи,

Ти чекатимеш на мене?

 

 

Кольорові планети

Олійник Назарій Русланович

Дивився якось я на небо –

Думки мов бджоли у рою.

Це ж стільки пролетіти треба,

Щоб зірку в руки взять – о-о-он ту!

І я замріявся… Ось є у мене

Великий та потужний зореліт.

Із місця він злітає в небо      

Й в далекім космосі вже мчить.

А там – планети кольорові,

Немов веселка навесні.

На них природа, ніби вдома,

На рідній матінці-Землі.

Пожив я тиждень на Червоній,

Засмаг добряче на пісках,

На Помаранчевій потому

Теж тиждень десь відпочивав.

І Жовта планета зустріла гостинно,

Тут фруктів смачних смакували мені.

Жовтинці прийняли мене у родину.

Я так полюбив їх легенди й пісні.

І знову я мчу по космічному небу,

Зірки мерехтять привітно услід.

Наступна зупинка – планета Зелена,

На ній зупиню я свій зореліт.

Ліси тут повсюди, сади зеленіють,

Поля колосяться – радіє душа.

Тут трави у пояс, в них квіти ясніють,

Зелена планета – зелена уся.

Планета Блакитна – снігами багата.

Там білі ведмеді й пінгвіни живуть.

Я з ними у сніжки мав змогу пограти,

І далі помчав зореліт мій у путь.

На синій планеті – моря й океани.

На пляжах хлюпочуться діти й дорослі.

Я теж відпочив, вам скажу, не погано.

Наплавався досхочу кілька днів поспіль.

І додому, на Землю, вже мчить зореліт.

Кольорові планети тепер вже позаду.

Я маю надію, що цей мій політ,

Перетвориться в справжній, як дорослим я стану!

 

 

 

Космос

Щербань Лілія Віталіївна

Космос – слово не просте

Парад планет, всі знають це.

Вивчають вчені вже давно

Нептун, Юпітер та Плутон.

Ще безліч різних є планет

Пульсарів, астероїдів, комет.

Їх загадковість та орбіти полоса

Безмежжя Всесвіту, супутники – краса…

Учені справно всі вивчають

Красу незвідану, безкраю.

 Колись давно один з умів

У космос вперше полетів.

Відважний вчений-астронавт

Гагарін Юрій – космонавт

І наш світ у космос незвіданний входить -

Учені давно нам про це вже доводять.

Низький всім уклін, вам учені, за це

Незвіданний космос  - науки взірце

Золотяться обриси злата-комет

Космос – це простір, безмежжя планет.

 

 

Слово про Кобзаря

Шагаєва Вікторія

Хто написав відомі вірші,

Що скрізь лунає слава їх,

І «Дніпр широкий» й «Катерину»,

«Думи мої» і «Заповіт»?

Хто символ нашого народу,

Боровсь за його право й честь,

Пророкував світле майбутнє

І гідно ніс кріпацький хрест?

Із заслання виходив гідно,

За Україну вболівав,

Любов синівську незрадливу

Усьому світу показав.

Життя суворе научало

Як жити, бути, що робить,

Як в ті часи писати правду,

Коли країна вся мовчить?

Людина ця була безстрашна

І мала величезний дар,

 Народ свій свято шанувала –

Це наш Шевченко, наш Кобзар!

Від Українського Народу,

Який піднявся із колін,

Такій любові і пожертві

Складаєм до землі уклін!

2014 р.

 


Тарас Шевченко

Пріказчікова Альона

Тарас Григорович Шевченко –

Розумний зроду чоловік,

З дитинства творчістю займався,

Прожив короткий дуже вік.

Він малював і писав вірші,

Хоч заборонено було.

Талант скоріше свій розкрити

Серденько прагнуло його.

Писав про Батьківщину любу,

 Родину, нелегке життя

І малював в своїх картинах

 Важке минуле й майбуття.

Поет у віршах буде жити,

Хоч вже пройшло немало літ,

А за любов до України,

Шевченка знає цілий світ!

2014 р.

 


Тарас

Когут Марія

У кріпацькій Україні

Злидні скрізь: куди не глянь,

Люди всі ввесь день працюють,

На хвилиночку не стань.

Як раби, панам пихатим

Догоджають задарма.

І Тарас малий життя це

З ранніх літ пізнав сповна.

У селі своєму змалку

 Він на пана працював,

А коли нагода була,

Писав вірші й малював.

Він не мав дитинства зовсім,

Рабству молодість віддав,

Але все ж таки всесвітнє

Визнання в кінці пізнав.

Як художника й поета,

Знай Шевченка, цілий світ.

І сьогодні всі вітають

Тарасові двісті літ.

2014 р.

 


 

Тарас Шевченко

Нечаева Світлана

Рідне слово, що від роду –

Так звучить душа народу

 Говорив нам так Поет,

В кожнім домі є портрет.

Писав вірші він гарненько,

Звать його Тарас Шевченко

 Ти, напевно, здогадався:

Від усіх він відрізнявся!

Вибивав він право волі

 І талантів мав доволі,

Не загрожував нікому,

Співчував народу свому

Панів дуже не любив,

Дарував всім позитив.

Ми його не забуваєм,

Двісті років пам’ятаєм.

«Заповіт» звучить повсюди

В Україні справжні люди

Для дітей творять життя,

Бо за нами –майбуття!

2014 р.

 


 

Мама

Нечаева Світлана

Мама - це диво, мама - це клас,

Мама все зробить тільки для нас.

Усмішка мами - золоте сонце,

Що загляда в відкрите віконце.

Я подарунок мамі зроблю:

В вірші прдяку свою напишу.

Мама прийшла і все ожива,

З нею трапляються різні дива.

Мама знає і все уміє,

Думаю, правильно зрозуміє:

Я - найкраще,що є ужитті!

Засяють усмішка й очі її.

2014 р.

 


 

Матуся

Бурлака Анна

Матусю моя дорога,

Я так тебе сильно люблю!

 За тебе віддам я усе,

 Всю душу дитячу свою.

Молюся за тебе завжди,

Молитви у серці ношу.

Любима матусю, тобі

У Бога я щастя прошу.

Зі мною завжди поряд будь,

 Зігрій мене та пригорни...

І всі негаразди в житті

Від мене умить відверни!

2014 р.

 


 

 Матір

Шагаєва Вікторія

«Матір» - гарне, добре слово,

 Скільки вдячності у ньому

За любов, за виховання,

За підтримку у стражданнях.

Кожен дбає про матусю,

Щоб завжди була у дусі,

Щоб печалі та незгоди

Мчали, мов ті стрімкі води.

І лише усмішку милу,

 Птахи щоб несли на крилах,

Щоб ввійшли у сірий побут

Тільки щастя і добробут.

Я люблю тебе, матусю.

Ти за мене не хвилюйся.

Я за тебе не забуду

 І підтримувати буду.

2014 р.

 


 


При використанні матеріалів сайту посилання на www.chr-art-school.at.ua обов'язкове!
Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали.  
Сайт розроблений вчителем інформатики Кулешою О.М.  
Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтів - uCoz