 Друга світова війна не оминула жодної української родини. Захищати своїх рідних та свій дім від ворога до лав Червоної армії пішло понад 7 мільйонів українських синів і доньок. В арміях союзників воювали 250 тисяч, а в Українській повстанській армії - понад 100 тисяч вояків.
Спільна перемога над нацизмом була б неможливою без внеску українців - без незламності та людської гідності сотень тисяч звичайних людей. За кожного із наведених цифр стоять долі конкретних людей. Без їхніх історій наша пам'ять про Другу світову не буде цілісною.
Цьогоріч згадувати полеглих наших дідів-прадідів, дякувати живим за перемогу в далекому 1945 році ми будемо вдома подумки чи у телефонних розмовах. Через поширення коронавірусу заборонені всі масові заходи. Але, попри це, у дев’ятий день травня ми почепимо на одяг новий, запроваджений шість років тому символ перемоги – червоний мак.
І хоча, на жаль, поки що не вдалося втілити в життя гасло «Ніколи знову» й вигнати зі сходу України нахабних ворогів із сусідньої країни, ми згадуватимемо не лише тих, хто загинув у роки Другої світової, а й тих, хто поклав життя у нинішній війні.
Майже кожне покоління не з розмов знає, що таке війна.
Лінійчук Володимир Савелійович, Крячко Василь Терентійович, Школенко Борис Мифодійович
|
