 Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!..
…Народ мій є! В його волячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
В. Симоненко
Козаччина — доба небаченого піднесення народного духу, доба видатних державних, військових, церковних та культурних діячів — будівничих національної державності, які уславили Україну, зробили її знаною в усьому світі.
Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української культури.
День українського козацтва відзначається щорічно 14 жовтня в день свята Покрови Пречистої Богородиці. Свято встановлено в Україні «...враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення...»згідно з Указом Президента України «Про День Українського козацтва» від 7 серпня 1999 року № 966/99. А ще це є День захисника України. І він ніколи не буде традиційним святом з масовими гуляннями та веселими дійствами. Це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави; свято вшанування козацької доблесті та звитяги; свято вдячності ветеранам Другої світової, які також воювали за свою землю. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави.
На передодні цієї заменної дати відбулася зустріч вихованців гуртка «Юні козачата  Христинівщини» з Тарасюком Олександром Дмитровичем, який є головою громадської організації «TASSON», а також волонтером. На цій зустрічі Олександр Дмитрович розповів дітям про історію створення організації її діяльність, а також про козацький рух на Христинівщині. А найбільше гуртківців зацікавила робота Олександра Дмитровича ,як волонтера. Діти задавали багато запитань, цікавились історією автомобіля «Nissan» , який був відправлений у зону АТО , а перед відправкою на Схід автомобіль протягом декількох тижнів переробляв саме він. Багато цікавого розповів гість. Під кінець зустрічі вихованці подарували подарунок створений своїми руками. А Олександр Дмитрович, в свою чергу, запропонував провести, для дітей, екскурсії до своєї майстерні та військової частини, а ще пообіцяв що такі зустрічі будуть відбуватися частіше.
Терещук Л.М.
|
